черемха
Кущ або дерево пн. півкулі; листки еліптичні; квітки білі, запашні, зібрані в китиці; росте у листяних лісах на берегах водойм; лікарська і декоративна рослина, висаджують у парках.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черемха — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, и, ж. Невелике дерево або кущ із рясними, зібраними в китиці запашними білими квітками й чорними їстівними ягодами. Рясна черемха, і бузок, І яблуневий цвіт В своїм убранні молодім Блищать на сонці золотім (М. Словник української мови у 20 томах
- черемха — чере́мха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- черемха — черемуха, -и, ж. Невелике дерево або кущ з рясними, зібраними в китиці запашними білими квітками й чорними їстівними ягодами. || збірн. Гілочки з суцвіттями цієї рослини. || збірн. Плоди цієї рослини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черемха — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М. Словник синонімів української мови
- черемха — Чере́мха, -хи, -сі; чере́мхи, чере́мх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черемха — ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕМУ́ХА, и, жін. Невелике дерево або кущ з рясними, зібраними в китиці запашними білими квітками й чорними їстівними ягодами. Рясна черемха, і бузок, І яблуневий цвіт В своїм убранні молодім Блищать на сонці золотім (Микола Вороний, Вибр. Словник української мови в 11 томах