1. Універсальний словник-енциклопедія

чилібуха

Дерево, кущ або ліана родини логанієвих; зона помірного й субтропічного клімату; бл. 150 видів; містить (переважно у насінні, корі й деревині) стрихнін та ін. алкалоїди; отруйна рослина; має лікувальні властивості.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чилібуха — ЧИЛІБУ́ХА, и, ж., бот. Вічнозелене дерево родини логанієвих, яке дико росте в тропічних лісах і містить (перев. в насінні, корі й деревині) стрихнін та інші алкалоїди; блювотний горіх. У джунглях Південної Америки росте чилібуха (блювотний горіх) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах