юти

Ґерманське плем'я, що наприкінці античних часів осіло на Ютландському півостр.; у V-VI ст. частина ю. разом з англами та саксами взяла участь у завоюванні Британії; решту асимілювали данські племена.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юти — Ю́ТИ, ів, мн. Германське плем'я, що наприкінці античних часів осіло на Ютландському півострові; у V – VІ ст. частина ютів разом з англами та саксами взяла участь у завоюванні Британії. Згодом юти ввійшли до складу англійської та датської народностей (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах