1. Універсальний словник-енциклопедія

індукта

(лат. inductus – запроваджений, введений, внесений)

1. у давньому пол. праві перше впровадження або виголошення справи в суді, на що оскаржений відповідав реплікою; ці перші представлення справи називалися меритами або статус кауза; 2. митний податок у Лівобережній Україні, що стягувався гетьманською адміністрацією за ввіз товарів з Росії в 2-ій полов. XVII — 1-ій полов. XVIII ст.; часто давалась на відкуп; скасована 1754.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індукта — рос. индукта назва мита, що збиралося з купців за привезені товари до Гетьманщини у другій половині XVII — першій половині XVIII ст. Право на стягнення І. часто віддавалося на відкуп. Скасовано у 1754р. Eкономічна енциклопедія
  2. індукта — -и, ж. Митний податок на Лівобережній Україні за ввіз товарів з Росії у 2-й половині 17 — 1-й половині 18 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови