1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індукта

інду́кта

-и, ж.

Митний податок на Лівобережній Україні за ввіз товарів з Росії у 2-й половині 17 — 1-й половині 18 ст.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індукта — рос. индукта назва мита, що збиралося з купців за привезені товари до Гетьманщини у другій половині XVII — першій половині XVIII ст. Право на стягнення І. часто віддавалося на відкуп. Скасовано у 1754р. Eкономічна енциклопедія
  2. індукта — (лат. inductus – запроваджений, введений, внесений) 1. у давньому пол. праві перше впровадження або виголошення справи в суді, на що оскаржений відповідав реплікою; ці перші представлення справи називалися меритами або статус кауза;... Універсальний словник-енциклопедія