1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індуктивний

індукти́вний

-а, -е.

1》 лог. Який ґрунтується на індукції, пов'язаний з методом індукції (у 1 знач.).

Індуктивна логіка — розділ логіки, в якому вивчають логічні процеси переходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне.

Індуктивне визначення — метод визначення об'єктів математичних і логічних теорій, що дає можливість з вихідних об'єктів, застосовуючи до них певні операції, конструювати нові об'єкти теорії.

2》 фіз., ел. Який утворюється індукцією (у 2 знач.), ґрунтується на ній. Індуктивний зв'язок. Індуктивний струм.

3》 фізіол. Те саме, що індукційний 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індуктивний — ІНДУКТИВНИЙ – ІНДУКЦІЙНИЙ – ІНДУКТОРНИЙ Індуктивний. 1. У логіці – який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід. Літературне слововживання
  2. індуктивний — Индуктивный — inductive — induktiv — оснований на індукції, той, що користується методом індукції; і. м е т о д засіб дослідження. при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів; і. Гірничий енциклопедичний словник
  3. індуктивний — Збудний Словник чужослів Павло Штепа
  4. індуктивний — рос. индуктивный 1. Заснований на індукції; той, що користується методом індукції. 2. Метод дослідження, за якого від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів. Eкономічна енциклопедія
  5. індуктивний — індукти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. індуктивний — індукти́вний заснований на індукції, той, що користується методом індукції; ¤ і. метод – засіб дослідження, при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів; ¤ і. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. індуктивний — Індукти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. індуктивний — ІНДУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. лог. Який грунтується на індукції (у 1 знач.). Арістотелева поетика була не догматична, а індуктивна: до сформулювання правил критик доходив, простудіювавши багато творів даної категорії (Фр. Словник української мови в 11 томах