1. Великий тлумачний словник сучасної мови

індукційний

індукці́йний

-а, -е.

1》 лог. Те саме, що індуктивний 1). Індукційний метод навчання.

2》 фіз., ел. Який виник унаслідок індукції; такий, що пов'язаний з індукцією (у 2 знач.).

|| Який ґрунтується на індукції. Індукційна електропіч. Індукційне зварювання труб.

|| Признач. для індукції. Індукційна котушка.

3》 фізіол. Який ґрунтується на індукції (у 3 знач.), зумовлений нею.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індукційний — Индукционный — inductive — induktions — пов'язаний з індукцією (напр., і-на котушка, і-ний регулятор, і-ний струм). Гірничий енциклопедичний словник
  2. індукційний — індукці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. індукційний — індукці́йний пов’язаний з індукцією (напр., і-на котушка, і. регулятор, і. струм). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. індукційний — ІНДУКЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. лог. Те саме, що індукти́вний 1. Індукційний метод навчання. 2. фіз., ел. Який виник унаслідок індукції (у 2 знач.). Стрілка гальванометра.. Словник української мови в 11 томах