індукційний
ІНДУКЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. лог. Те саме, що індукти́вний 1.
Індукційний метод навчання.
2. фіз., ел. Який виник унаслідок індукції (у 2 знач.).
Стрілка гальванометра.. відхилятиметься, вказуючи на появу індукційного (наведеного) струму в колі котушки (Курс фізики, III, 1956, 172);
// Який грунтується на індукції.
Індукційна електропіч; Індукційне зварювання труб;
// Признач. для індукції.
Індукційна котушка.
3. фізл. Який грунтується на індукції (у 3 знач.), зумовлений нею.
Індукційні відношення нервових процесів, що створюються в корі великих півкуль, виявляються в поведінці тварини й людини (Рад. психол. наука.., 1958, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- індукційний — Индукционный — inductive — induktions — пов'язаний з індукцією (напр., і-на котушка, і-ний регулятор, і-ний струм). Гірничий енциклопедичний словник
- індукційний — індукці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- індукційний — -а, -е. 1》 лог. Те саме, що індуктивний 1). Індукційний метод навчання. 2》 фіз., ел. Який виник унаслідок індукції; такий, що пов'язаний з індукцією (у 2 знач.). || Який ґрунтується на індукції. Індукційна електропіч. Індукційне зварювання труб. Великий тлумачний словник сучасної мови
- індукційний — індукці́йний пов’язаний з індукцією (напр., і-на котушка, і. регулятор, і. струм). Словник іншомовних слів Мельничука