1. Словник іншомовних слів Мельничука

індуктивний

індукти́вний

заснований на індукції, той, що користується методом індукції;

¤ і. метод – засіб дослідження, при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів;

¤ і. зв’язок – зв’язок між електричними колами змінного струму, що виникає при взаємодії їхніх магнітних полів;

¤ і. опір – те саме, що й індуктанс;

¤ і. опір в аеродинаміці – опір рухові літака, спричинюваний вільними вихорами за його крилом;

¤ і-на логіка – розділ логіки, що вивчає логічні процеси переходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індуктивний — ІНДУКТИВНИЙ – ІНДУКЦІЙНИЙ – ІНДУКТОРНИЙ Індуктивний. 1. У логіці – який ґрунтується на індукції: індуктивний метод, індуктивний умовивід. Літературне слововживання
  2. індуктивний — Индуктивный — inductive — induktiv — оснований на індукції, той, що користується методом індукції; і. м е т о д засіб дослідження. при якому від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів; і. Гірничий енциклопедичний словник
  3. індуктивний — Збудний Словник чужослів Павло Штепа
  4. індуктивний — рос. индуктивный 1. Заснований на індукції; той, що користується методом індукції. 2. Метод дослідження, за якого від спостереження окремих фактів і явищ переходять до встановлення загальних правил і законів. Eкономічна енциклопедія
  5. індуктивний — індукти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  6. індуктивний — -а, -е. 1》 лог. Який ґрунтується на індукції, пов'язаний з методом індукції (у 1 знач.). Індуктивна логіка — розділ логіки, в якому вивчають логічні процеси переходу від знання про одиничне й окреме до знання про загальне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. індуктивний — Індукти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. індуктивний — ІНДУКТИ́ВНИЙ, а, е. 1. лог. Який грунтується на індукції (у 1 знач.). Арістотелева поетика була не догматична, а індуктивна: до сформулювання правил критик доходив, простудіювавши багато творів даної категорії (Фр. Словник української мови в 11 томах