Набу
Набу́
небо, невідм., ч.
У давньовавилонській та ассирійській міфології – бог злаків, зростання, пізніше – бог мудрості й письма.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Набу́
небо, невідм., ч.
У давньовавилонській та ассирійській міфології – бог злаків, зростання, пізніше – бог мудрості й письма.