1. Великий тлумачний словник сучасної мови

Сізіф

Сізі́ф

сісіф, -а, ч.

У давньогрецькій міфології – цар, покараний за образу богів тим, що вічно мусив викочувати на гору великий камінь, який щоразу скочувався вниз.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сізіф — (грец. Sisiph), -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології будівничий і цар Коринфа, засуджений богами вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз. 2. перен. Сізіфова праця – важка і виснажлива безплідна робота. Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. сізіф — сізі́ф (грец. Σίσυφος) 1. За давньогрецькою міфологією син Еола, що за провину перед богами був покараний – змушений вічно викочувати на гору великий камінь, який з вершини щоразу скочувався вниз, і С. доводилося все починати знову. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. Сізіф — див. Сісіф Універсальний словник-енциклопедія
  4. Сізіф — Сізі́ф, -фа. Сізі́фів, -фова, -фове. Сізі́фова пра́ця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)