авторитарний
авторита́рний
-а, -е.
1》 Заснований на беззастережному підпорядкуванні владі, авторитетові.
2》 Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет (у 1 знач.); владний.
Авторитарний капіталізм — економічна система, за якої основні ресурси знаходяться у приватній власності.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- авторитарний — авторита́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- авторитарний — Який утверджується силою влади, диктатури; який прагне зміцнити свій авторитет: авторитарний режим, авторитарні методи керівництва, авторитарний уряд. Пох. авторитарність: авторитарність держави. Літературне слововживання
- авторитарний — (лад) диктаторський, самодержавний, автократичний, монархічний, тоталітарний, тоталітаристичний, сил. деспотичний, тиранічний. Словник синонімів Караванського
- авторитарний — Повновладний Словник чужослів Павло Штепа
- авторитарний — [аўториетарнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- авторитарний — АВТОРИТА́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Який характеризується беззастережним підпорядкуванням особистій владі, авторитету. Авторитарний режим допускає обмежений і контрольований плюралізм у політичному мисленні, думках і діях... Словник української мови у 20 томах
- авторитарний — авторита́рний (франц. autoritairе – владний, від лат. auctoritas – влада) 1. Той, що грунтується на беззаперечному підкоренні владі. 2. Той, що намагається утвердити свою владу, вплив, домагається авторитету. Словник іншомовних слів Мельничука
- авторитарний — ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Словник синонімів української мови
- авторитарний — АВТОРИТА́РНИЙ, а, е, книжн. 1. Заснований на беззастережному підпорядкуванні владі, авторитетові. Революція є, безсумнівно, найавторитарніша річ, яка тільки можлива (Ленін, 25, 1951, 396). 2. Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет (у 1 знач.); владний. Словник української мови в 11 томах
- авторитарний — рос. авторитарный (від латин. аиіогіїаз — влада) — 1. Той, що ґрунтується на беззаперечному підкоренні владі. 2. Той, хто намагається утвердити свою владу, вплив, домагається авторитету. Eкономічна енциклопедія