1. Великий тлумачний словник сучасної мови

автотипія

автоти́пія

-ї, ж.

1》 Поліграфічний спосіб відтворення півтонових зображень, за якого растровий сітчастий негатив копіюють на цинкову пластинку, яку потім травлять азотною кислотою, створюючи кліше.

2》 Відбиток такого кліше.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автотипія — автоти́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. автотипія — АВТОТИ́ПІЯ, ї, ж., полігр. 1. Спосіб поліграфічного відтворення напівтонових зображень (фотознімків, акварельних малюнків, олійного живопису і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. автотипія — автоти́пія (від авто... і ...типія) 1. Поліграфічний спосіб відтворення півтонових зображень, при якому растровий сітчастий негатив копіюють на цинкову пластинку, яку потім травлять азотною кислотою, створюючи кліше. 2. Відбиток з такого кліше. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. автотипія — Автоти́пія, -пії, -пією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)