1. Великий тлумачний словник сучасної мови

адитивний

адити́вний

-а, -е.

Пов'язаний із додаванням.

Адитивна величина мат. — величина, що її отримують шляхом додавання кількох величин. **

Адитивна теорія чисел — частина арифметики, що вивчає закони, за якими числа можна скласти з доданків того чи іншого виду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. адитивний — адити́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. адитивний — АДИТИ́ВНИЙ, а, е, спец. Стос. до адитивності. Ця функція множин цілком адитивна, тобто міра суми будь-якої скінченної або зліченної сукупності вимірюваних множин, які не перетинаються, є сума мір цих множин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. адитивний — адити́вний (від лат. additivus – придатковий) пов’язаний з додаванням; ¤ а-на теорія чисел – частина арифметики, що вивчає закони, за якими числа можна скласти з доданків того чи іншого виду. Словник іншомовних слів Мельничука