1. Великий тлумачний словник сучасної мови

аед

ае́д

-а, ч.

Давньогрецький епічний співак епохи безписьменної поезії (9-8 ст. до н. е.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Аед — (гр. aedon) — давньогрецький співець, виконавець епічних пісень про богів та героїв, які він виконував у власному супроводі на музичному інструменті. Словник-довідник музичних термінів
  2. аед — (< грец. aoidos – соловей, співець), -а, ч. Давньогрецькі поети й співці, мистецтво яких розквітло у VІІІ — VII ст. до н.е. Аеди виконували епічні твори, акомпануючи собі на струнному щипковому інструменті формінксі, лірі чи кіфарі. Словник поетичної мови Василя Стуса