алани
ала́ни
-ів, мн. (одн. алан, -а, ч.; аланка, -и, ж.).
1》 Плем'я іранського походження, яке на початку 5 ст. дісталося теренів Галлії, Іспанії та Лузітанії.
2》 одн. Порода собак, що вирізняється великою головою, широкими грудьми, короткими й дуже сильними лапами, короткою та грубою шерстю, червонастим кольором.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алани — АЛА́НИ, ів, мн. (одн. ала́н, а, ч.). Іраномовні племена сарматського походження, що жили з I ст. у Приазов'ї та Передкавказзі (вважаються предками осетинів). Словник української мови у 20 томах
- алани — Іраномовні племена сарматського походження, які з I ст. н.е. населяли Пн. Причорномор'я і Пн. Кавказ; частина а. брала участь у Вел. переселенні народів IV-VII ст.; кавказькі а. — предки осетинів. Універсальний словник-енциклопедія