алантоїс

аланто́їс

-а, ч., біол.

Порожній виріст задньої кишки зародку ссавців, плазунів та птахів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алантоїс — АЛАНТО́ЇС, а, ч., анат. Особливий зародковий орган, який забезпечує у вищих хребетних функції дихання, виділення та живлення зародка, а у ссавців – утворення плаценти. Словник української мови у 20 томах
  2. алантоїс — аланто́їс (від грец. άλλαντοειδής – ковбасоподібний) одна із зародкових оболонок плазунів, птахів і ссавців. Виконує функції органів дихання, виділення і живлення зародка. У ссавців бере участь в утворенні плаценти й пупкового шнура. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. алантоїс — Одна із зародкових оболонок плазунів, птахів і ссавців; зростається з хоріоном (так звана алантоїдна оболонка), відіграє значну роль у забезпеченні зародка поживними речовинами, газообміні та утворенні плаценти; у плазунів і птахів при особливому розростанні відіграє роль дихального органу зародка. Універсальний словник-енциклопедія