алантоїс
АЛАНТО́ЇС, а, ч., анат.
Особливий зародковий орган, який забезпечує у вищих хребетних функції дихання, виділення та живлення зародка, а у ссавців – утворення плаценти.
Через алантоїс до хоріона проростають кровоносні судини, після чого утворюються вторинні ворсинки хоріона і формується плодова частина плаценти (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- алантоїс — -а, ч., біол. Порожній виріст задньої кишки зародку ссавців, плазунів та птахів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алантоїс — аланто́їс (від грец. άλλαντοειδής – ковбасоподібний) одна із зародкових оболонок плазунів, птахів і ссавців. Виконує функції органів дихання, виділення і живлення зародка. У ссавців бере участь в утворенні плаценти й пупкового шнура. Словник іншомовних слів Мельничука
- алантоїс — Одна із зародкових оболонок плазунів, птахів і ссавців; зростається з хоріоном (так звана алантоїдна оболонка), відіграє значну роль у забезпеченні зародка поживними речовинами, газообміні та утворенні плаценти; у плазунів і птахів при особливому розростанні відіграє роль дихального органу зародка. Універсальний словник-енциклопедія