1. Словник української мови у 20 томах

аланін

АЛАНІ́Н, у, ч., хім.

Замінна амінокислота, що входить до складу багатьох білків і ряду біологічно активних сполук.

Аланін дуже поширений у живій природі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аланін — алані́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. аланін — -у, ч. Ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аланін — алані́н ациклічна амінокислота, дуже поширена в живій природі. Словник іншомовних слів Мельничука