1. Великий тлумачний словник сучасної мови

алгебраїчний

алгебраї́чний

-а, -е.

Прикм. до алгебра.

|| Виражений або записаний за допомогою знаків, характерних для алгебри.

Алгебраїчна функція — функція, яка задовольняє алгебраїчне рівняння.

Алгебраїчне рівняння — рівняння, яке можна записати у вигляді прирівняного до нуля багаточлена щодо невідомих.

Алгебраїчне число — число, яке є коренем алгебраїчного рівняння однієї змінної з цілими коефіцієнтами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алгебраїчний — алгебраї́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. алгебраїчний — [алгеибрайічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. алгебраїчний — АЛГЕБРАЇ́ЧНИЙ див. алгебри́чний. Словник української мови у 20 томах
  4. алгебраїчний — АЛГЕБРАЇ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що алгебри́чний. Юнак стояв біля чорної дошки і виписував довжелезні алгебраїчні формули (Смолич, III, 1959, 258). Словник української мови в 11 томах