1. Великий тлумачний словник сучасної мови

алгебра

а́лгебра

-и, ж.

1》 Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Вища алгебра. Матрична алгебра.

Алгебра логіки — розділ математики, що вивчає методи оперування логічними змінними, які приймають лише два значення: "істина" та "хибність".

2》 перен. Про те, що (на відміну від чого-небудь простішого) містить у собі значні труднощі для здійснення, втілення в життя і т. ін. (порівн. арифметика у 3 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алгебра — а́лгебра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. алгебра — [алгеибра] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  3. алгебра — А́ЛГЕБРА, и, ж. Розділ математики, який вивчає загальні властивості величин та дій над ними, незалежно від їх природи. Семикласник Юрко, забувши про закордонний фільм, якого хотів сьогодні подивитись, і неприготовану алгебру... Словник української мови у 20 томах
  4. алгебра — а́лгебра (від араб. аль-джабр, аль-габр) розділ математики, в якому вивчають дії над величинами незалежно від їхніх числових значень. Основний зміст А. – методи розв’язування алгебричних рівнянь. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. алгебра — Один з найдавніших розділів математики, який спочатку розвивався як теорія розв'язку рівнянь (IX ст.); сучасна а. вивчає абстрактні множини (групи, кільця, тіла). Універсальний словник-енциклопедія
  6. алгебра — А́ЛГЕБРА, и, ж. Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Дістала [Ганна] підручник з алгебри і пробувала розв’язувати задачі (Коз., Сальвія, 1959, 122). Словник української мови в 11 томах