алгебра
А́ЛГЕБРА, и, ж.
Розділ математики, який вивчає загальні властивості величин та дій над ними, незалежно від їх природи.
Семикласник Юрко, забувши про закордонний фільм, якого хотів сьогодні подивитись, і неприготовану алгебру, слухав батькового приятеля, затаївши дихання (Б. Антоненко-Давидович);
Дістала [Ганна] підручник з алгебри і пробувала розв'язувати задачі (В. Козаченко);
– Ти їй листа напиши, – сказав він. – Мовляв, дорога Тихоню, живу так і так, ходжу в школу, протираю на парті піфагорові штани та гризу квадратні й кубічні корені з алгебри... (В. Земляк);
Абстрактна алгебра;
Алгебра логіки;
Алгебра матриць;
Алгебра операторів;
Алгебра предикатів;
Алгебра чисел;
Асоціативна алгебра;
Булева алгебра;
Елементарна алгебра;
Лінійна алгебра;
Спінорна алгебра;
Тензорна алгебра.
Значення в інших словниках
- алгебра — а́лгебра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- алгебра — [алгеибра] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- алгебра — -и, ж. 1》 Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Вища алгебра. Матрична алгебра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- алгебра — а́лгебра (від араб. аль-джабр, аль-габр) розділ математики, в якому вивчають дії над величинами незалежно від їхніх числових значень. Основний зміст А. – методи розв’язування алгебричних рівнянь. Словник іншомовних слів Мельничука
- алгебра — Один з найдавніших розділів математики, який спочатку розвивався як теорія розв'язку рівнянь (IX ст.); сучасна а. вивчає абстрактні множини (групи, кільця, тіла). Універсальний словник-енциклопедія
- алгебра — А́ЛГЕБРА, и, ж. Розділ математики, що вивчає загальні закони дій над величинами, вираженими літерами, незалежно від їх числового значення. Дістала [Ганна] підручник з алгебри і пробувала розв’язувати задачі (Коз., Сальвія, 1959, 122). Словник української мови в 11 томах