1. Великий тлумачний словник сучасної мови

алофон

алофо́н

-а, ч.

Один з двох або більше елементарних звуків конкретної мови, які відрізняються за своїми акустичними або артикулярними властивостями, але при цьому не зазнають ніяких змін у значенні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. алофон — алофо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. алофон — АЛОФО́Н, а, ч., лінгв. Варіант фонеми, що залежить від сусідніх звуків. Усі звуки, що реалізують певну фонему, називаються її алофонами, які, на відміну від фонеми, не є абстрактним поняттям (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. алофон — алофо́н, алофо́на (від ало... і ...фон) звук, що відрізняється від іншого звука фонетичною ознакою, а не функцією; фонетичний варіант у межах однієї фонеми. Словник іншомовних слів Мельничука