альбігойці
альбіго́йці
-ів, мн. (одн. альбігоєць, -ойця, ч.).
Учасники єретичного руху в Південній Франції 12-13 ст.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- альбігойці — АЛЬБІГО́ЙЦІ, ів, мн. (одн. альбіго́єць, йця, ч.). Учасники єретичного руху на півдні Франції у XII–XIII ст. Суперечку мав вирішити меч. Папа Інокентій посилає проти альбігойців хрестовий похід (П. Словник української мови у 20 томах
- альбігойці — альбіго́йці учасники єретичного руху в Південній Франції 12 – 13 ст., прихильники вчень катарів і вальденсів. Назву пов’язують з м. Альбі – можливим центром руху; за іншими джерелами, А. – це перекручена назва албанців. Словник іншомовних слів Мельничука