антипод

антипо́д

-а, ч.

1》 тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі.

2》 перен. Про людину, яка своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині.

|| Взагалі про що-небудь, своїм характером, особливостями протилежне іншому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антипод — антипо́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. антипод — Противенство, противність, протистава, див. контраст, антагоністичний Словник чужослів Павло Штепа
  3. антипод — АНТИПО́Д, а, ч. 1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. У “Християнській топографії” (VI ст.) Козьми, візантійського ченця з Єгипту, земна площина оточена океаном і стоїть на якійсь твердій основі... Словник української мови у 20 томах
  4. антипод — Антипо́д, -да; -ди, -дів, -дам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. антипод — АНТИПО́Д, а, ч. 1. тільки мн. Жителі двох діаметрально протилежних пунктів земної кулі. 2. перен. Про людину, що своїми поглядами, рисами характеру або соціальним становищем цілком протилежна іншій людині. Словник української мови в 11 томах