апелятив

апеляти́в

-а, ч., лінгв., літ.

Загальна назва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. апелятив — АПЕЛЯТИ́В, а, ч., лінгв. Загальна назва (на відміну від власної). Не випадково у драмі “Кам'яна душа” І. Франко називає провокатора Баюраком (прізвище утворене від апелятива баюра “багно, калюжа”) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах