1. Великий тлумачний словник сучасної мови

аркадія

арка́дія

-ї, ж.

1》 В античній літературі та пасторалях 16-18 ст.: щаслива країна, мешканці якої (пастухи та пастушки) вирізняються патріархальною простотою натури.

2》 Про місце, де безтурботно живеться будь-кому.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Аркадія — Арка́дія 1 іменник жіночого роду, істота ім'я Арка́дія 2 іменник жіночого роду регіон у Греції; місцевість Орфографічний словник української мови
  2. аркадія — • аркадія (Arcadia) - італ. поетична академія. Виникла 1690 в Римі. Засновники — теоретик А. аббат Дж. М. Крешімбені та юрист Дж. В. Гравіна. Поезія А. була спрямована на захист "доброго смаку" від бароккової естетики, зокрема маринізму. Українська літературна енциклопедія
  3. аркадія — арка́дія (грец. Αρκαδία) 1. Гориста область у Стародавній Греції, населення якої займалося переважно скотарством. 2. В ідилічній поезії – країна «щасливих пастухів», «щаслива країна». Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Аркадія — Історична область у Греції (центр. частина Пелопоннесу), теп. ном А.; в античну добу населена ахейцями; бл. 550 до н.е. під гегемонією Спарти; з 234 член Ахейського союзу; 146 підкорена Римом; оспівана античними поетами як ідилічний край, звідси аркадський пейзаж у мистецтві XVII i XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія