артикуляційний
артикуляці́йний
-а, -е, лінгв.
Стос. до артикуляції.
Артикуляційний апарат — функціональні об'єднання систем організму, які зумовлюють утворення звуків мови.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артикуляційний — артикуляці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- артикуляційний — АРТИКУЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до артикуляції. Перший етап коригування мовлення учнів передбачав формування артикуляційного та акустичного образів звукової одиниці, підведення дитини до розуміння відмінностей і тотожності в артикуляції звуків (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- артикуляційний — Артикуляці́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- артикуляційний — АРТИКУЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е, лінгв. Стос. до артикуляції. Артикуляційна база мови — обумовлені фонетичною системою певної мови навики вимовляння звуків у носіїв даної мови (Сл. лінгв. терм., 1957, 17). Словник української мови в 11 томах