ату

ату́

див. атю.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ату — ату́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ату — АТУ́, АТЮ́, виг., розм. 1. Уживається для нацьковування собак на звірів під час полювання. “Атю його! гуджа!” – і крикнув, І .. поспускав хортів (І. Котляревський); Здалека тріскали постріли, чулися вигуки: “Ату його!”, “Ату його!” (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  3. ату — Ату́, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ату — АТУ́ див. атю́. Словник української мови в 11 томах