1. Великий тлумачний словник сучасної мови

афонія

афоні́я

-ї, ж.

Втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи).

Психогенна афонія — відсутність звучності голосу за збереження шепітної мови, спричинена афектом страху або психічною травмою.

Функціональна афонія — неповне змикання голосових зв'язок при неврозах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. афонія — афоні́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. афонія — див. афазія Словник чужослів Павло Штепа
  3. афонія — (від. гр. a — ні та phone — голос) — хворобливий розлад механізму голосового апарату, що виникає внаслідок розладу координації голосових центрів центральної нервової системи. Словник-довідник музичних термінів
  4. афонія — АФОНІ́Я, ї, ж., мед. Відсутність голосу внаслідок захворювання гортані, ураження нервової системи або інших захворювань. Охриплість чи афонія вказують на патологію верхніх дихальних шляхів (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. афонія — афоні́я (від грец. αφωνία – німота, безмовність) втрата голосу, беззвучність його (внаслідок захворювання гортані або ураження нервової системи). Словник іншомовних слів Мельничука