ахнути
а́хнути
-ну, -неш, док., розм.
1》 Однокр. до ахати.
2》 Вистрілити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ахнути — а́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- ахнути — А́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до а́хати. Євгеній аж ахнув при такім несподіванім обороті справи (І. Франко); Швець Омелько довго вдивлявся у вершників і раптом ахнув і зблід (З. Тулуб). 2. Вистрілити. Словник української мови у 20 томах
- ахнути — БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм. Словник синонімів української мови
- ахнути — А́хнути, -ну, -неш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ахнути — А́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до а́хати. Євгеній аж ахнув при такім несподіванім обороті справи (Фр., VII, 1951, 310); Швець Омелько довго вдивлявся у вершників і раптом ахнув і зблід (Тулуб, Людолови, І, 1957, 17)... Словник української мови в 11 томах
- ахнути — А́хнути, -ну, -неш гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстіня. Грин. І. 77. Словник української мови Грінченка