бабник
I б`абник-а, ч.
Те саме, що бабій 1), баболюб.
II бабн`ик-а, ч.
Посудина, у якій випікають бабу III.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
бабник —
див. розпусник
Словник синонімів Вусика
-
бабник —
Бабник, -ка м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. см. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.
Словник української мови Грінченка