1. Словник української мови Грінченка

бабник

Бабник, -ка

м.

1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. см. баба 21.

2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабник — I б`абник-а, ч. Те саме, що бабій 1), баболюб. II бабн`ик-а, ч. Посудина, у якій випікають бабу III. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бабник — див. розпусник Словник синонімів Вусика