бабчин

ба́бчин

-а, -е.

Що належить, властивий бабці.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабчин — Ба́бчин, -на, -не; -чині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. бабчин — Бабчин, -на, -не Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех. Словник української мови Грінченка