бабчар
бабча́р
-а, ч.
Дерев'яний оцупок, у який всаджують маленьке коваделко для клепання коси.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабчар — Бабчар, -ра м. Деревянный обрубокъ, въ который вставляется маленькая наковальня для отбиванія косъ. см. бабка 8. Желех. Шух. І. 169. Словник української мови Грінченка