бабця
ба́бця
-і, ж., діал.
Бабуня.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабця — ба́бця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- бабця — БА́БЦЯ, і, ж., розм. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м'яса (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
- бабця — див. баба Словник синонімів Вусика
- бабця — БА́БЦЯ, і, ж., діал. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис, 1864, № 8673); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м’яса (Шпак, Вибр., 1952, 72). Словник української мови в 11 томах