1. Орфографічний словник української мови

бабця

ба́бця

іменник жіночого роду, істота

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабця — -і, ж., діал. Бабуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., розм. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м'яса (М. Шпак). Словник української мови у 20 томах
  3. бабця — див. баба Словник синонімів Вусика
  4. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., діал. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис, 1864, № 8673); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м’яса (Шпак, Вибр., 1952, 72). Словник української мови в 11 томах