1. Словник української мови у 20 томах

бабця

БА́БЦЯ, і, ж., розм.

Бабуня.

Старій бабці добре і в шапці (Номис);

Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м'яса (М. Шпак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабця — ба́бця іменник жіночого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. бабця — -і, ж., діал. Бабуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабця — див. баба Словник синонімів Вусика
  4. бабця — БА́БЦЯ, і, ж., діал. Бабуня. Старій бабці добре і в шапці (Номис, 1864, № 8673); Кругом столу дітвора. Пестить бабця їх стара І онукам самі ласі Подає шматочки м’яса (Шпак, Вибр., 1952, 72). Словник української мови в 11 томах