багнище

Значення в інших словниках

1. багнище — багни́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. багнище — БАГНИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що багно́ 1–3. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Т. Шевченко); – Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (І. Нечуй-Левицький); У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Г. Словник української мови у 20 томах
3. багнище — див. бездоріжжя; болото; грязь Словник синонімів Вусика
4. багнище — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
5. багнище — Багни́ще, -ща, -щу, в -щі; -ни́ща, -ни́щ, -ни́щам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. багнище — БАГНИ́ЩЕ, а, с. Те саме, що багно́ 1 — 3. У долині, мов у ямі. На багнищі город мріє (Шевч., І, 1951, 245); — Не любиш мене, а я візьму з горя та й утоплюся в оцім багнищі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
7. багнище — Багнище, -ща с. Болото, болотистое мѣсто. У долині, мов у ямі, на багнищі город мріє. Шевч. ІІ. 20. Словник української мови Грінченка