базиліани
базиліа́ни
-ів, мн. (одн. базиліан, -а, ч.).
Ченці католицького ордену (див. василіани).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- базиліани — БАЗИЛІА́НИ, ів, мн., іст. 1. Ченці католицького ордену, створеного у Візантії на основі статуту богослова Василія Великого (IV ст.); василіани. З XI ст. базиліани почали поширювати свій вплив в Україні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- базиліани — базиліа́ни див. василіани Словник іншомовних слів Мельничука