базиліани

базиліа́ни

-ів, мн. (одн. базиліан, -а, ч.).

Ченці католицького ордену (див. василіани).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. базиліани — БАЗИЛІА́НИ, ів, мн., іст. 1. Ченці католицького ордену, створеного у Візантії на основі статуту богослова Василія Великого (IV ст.); василіани. З XI ст. базиліани почали поширювати свій вплив в Україні (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. базиліани — базиліа́ни див. василіани Словник іншомовних слів Мельничука