1. Великий тлумачний словник сучасної мови

баламутка

баламу́тка

-и.

Жін. до баламут.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламутка — баламу́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. баламутка — БАЛАМУ́ТКА, и, ж., розм. Жін. до баламу́т 1, 2. Кращою її подружкою була непосидюча, сміхотлива, свавільна баламутка Антося (О. Донченко); * Образно. Масляниця – баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. баламутка — див. горілка Словник синонімів Вусика
  4. баламутка — БАЛАМУ́ТКА, и, ж. Жін. до баламу́т 1, 2. Кращою її подружкою була непосидюча, сміхотлива, свавільна баламутка Антося (Донч., VI, 1957, 433); *Образно. Масляниця — баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко (Номис, 1864, № 526). Словник української мови в 11 томах
  5. баламутка — Баламутка, -ки ж. 1) Нарушительница покоя, обольстительница. Чуб. V. 405. Масляниня баламутка: обіщала масла й сиру, та не хутко. Ном. № 526. 2) Неурядица, нестроеніе; споръ. Ні, за ту землю баламутки не було. Черниг. 3) Водка, въ которой вымоченъ табакъ. Желех. Словник української мови Грінченка