бандола

бандо́ла

-и, ж.

Латиноамериканський струнний щипковий плекторний музичний інструмент.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандола — (ісп. bandola) — латиноамериканський струнний щипковий інструмент з грушоподібним корпусом та 4 — 10 подвійними металевими струнами. Звук видобувається медіатором. Застосовується в ансамблевій грі. Словник-довідник музичних термінів