бандо
бандо́
невідм., с.
1》 Пов'язка з матерії на голові або сукні у жінок.
2》 Вид жіночої зачіски.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бандо — БАНДО́¹, невідм., с. 1. Обруч або пов'язка з тканини (перев. на голові, рідше на сукні). Золотий обруч з її волосся – бандо – був з Лермонтовим на дуелі. Він узяв його, мабуть, не випадково. Словник української мови у 20 томах
- бандо — (фр. — завіса) 1. Горизонтальна тяга на стіновій площині, інколи бандлет. 2. Тип порцелянової вази часів ампіру, що спиралась на ніжку, мала овоїдну форму і низьке короноподібне горло. Архітектура і монументальне мистецтво