1. Архітектура і монументальне мистецтво

бандо

(фр. — завіса)

1. Горизонтальна тяга на стіновій площині, інколи бандлет.

2. Тип порцелянової вази часів ампіру, що спиралась на ніжку, мала овоїдну форму і низьке короноподібне горло.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бандо — невідм., с. 1》 Пов'язка з матерії на голові або сукні у жінок. 2》 Вид жіночої зачіски. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бандо — БАНДО́¹, невідм., с. 1. Обруч або пов'язка з тканини (перев. на голові, рідше на сукні). Золотий обруч з її волосся – бандо – був з Лермонтовим на дуелі. Він узяв його, мабуть, не випадково. Словник української мови у 20 томах