банкноти
банкно́ти
-отів і -от, мн. (одн. банкнот, -а, ч. і банкнота, -и, ж.).
1》 Грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг центральним емісійним банком.
2》 Банківські білети, виписані банком під наявні в його розпорядженні комерційні векселі.
Нерозмінна банкнота — банківський білет, не розмінний на золото.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банкноти — (англ. banknotes) різновид грошових знаків, які випускаються в обіг центральними банками. Економічний словник
- банкноти — банкно́ти (англ. bank-note, нім. Banknote, одн.) кредитні знаки грошей, що їх випускають емісійні банки для заміни металевих грошей як засіб обігу й платежу. Інша назва – банківські білети. Словник іншомовних слів Мельничука
- банкноти — Сучасна форма не обмінюваних на золото паперових грошей. Універсальний словник-енциклопедія
- банкноти — БАНКНО́ТИ, о́тів і о́т, мн. (одн. банкно́т, а, ч. і банкно́та, и, ж.). В СРСР — банківські білети, радянські гроші, що забезпечуються реальними товаро-матеріальними цінностями; в капіталістичних країнах — кредитні гроші... Словник української мови в 11 томах
- банкноти — рос. банкноты (англ. banknote, нім. Banknote) — банківський білет, кредитні знаки грошей різної вартості, які випускаються центральними банками держав як засіб обігу та платежу. Щоб утримати стабільність курсу грошової одиниці й фінансової системи... Eкономічна енциклопедія