банкноти

рос. банкноты

(англ. banknote, нім. Banknote) — банківський білет, кредитні знаки грошей різної вартості, які випускаються центральними банками держав як засіб обігу та платежу. Щоб утримати стабільність курсу грошової одиниці й фінансової системи, Б. повинні бути забезпечені золотим запасом, коштовними металами, іноземною валютою, іншими активами національного банку. Б., вперше випущені в 1694 р. англійським банком, забезпечувались золотом і векселями. Потім емісійні банки вільно міняли їх на золото. На початку світової економічної кризи 1929-1933 рр. цей обмін був припинений. Інша назва — банківські білети.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкноти — (англ. banknotes) різновид грошових знаків, які випускаються в обіг центральними банками. Економічний словник
  2. банкноти — Сучасна форма не обмінюваних на золото паперових грошей. Універсальний словник-енциклопедія
  3. банкноти — -отів і -от, мн. (одн. банкнот, -а, ч. і банкнота, -и, ж.). 1》 Грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг центральним емісійним банком. 2》 Банківські білети, виписані банком під наявні в його розпорядженні комерційні векселі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. банкноти — банкно́ти (англ. bank-note, нім. Banknote, одн.) кредитні знаки грошей, що їх випускають емісійні банки для заміни металевих грошей як засіб обігу й платежу. Інша назва – банківські білети. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. банкноти — БАНКНО́ТИ, о́тів і о́т, мн. (одн. банкно́т, а, ч. і банкно́та, и, ж.). В СРСР — банківські білети, радянські гроші, що забезпечуються реальними товаро-матеріальними цінностями; в капіталістичних країнах — кредитні гроші... Словник української мови в 11 томах