банкнотний обіг

рос. банкнотное обращение

Див. Обіг банкнотний.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкнотний обіг — (англ. banknote circulation) функціонування банківських білетів в економічному обігу як засобів обігу та засобів платежу. Характерною ознакою банківського обігу є його еластичність, тобто здатність пристосовувати загальну масу банкнот в обігу до його реальних потреб. Економічний словник