банкнотний обіг

(англ. banknote circulation)

функціонування банківських білетів в економічному обігу як засобів обігу та засобів платежу.

Характерною ознакою банківського обігу є його еластичність, тобто здатність пристосовувати загальну масу банкнот в обігу до його реальних потреб.

Джерело: Економічний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкнотний обіг — рос. банкнотное обращение Див. Обіг банкнотний. Eкономічна енциклопедія