банкнотний обіг
(англ. banknote circulation)
функціонування банківських білетів в економічному обігу як засобів обігу та засобів платежу.
Характерною ознакою банківського обігу є його еластичність, тобто здатність пристосовувати загальну масу банкнот в обігу до його реальних потреб.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банкнотний обіг — рос. банкнотное обращение Див. Обіг банкнотний. Eкономічна енциклопедія