банкомат
(англ. bапder)
електронний термінальний пристрій, з’єднаний банківським комп’ютером і призначений для одержання клієнтом готівки зі свого рахунка та одержання довідок за ним. Доступ до користування банкоматом забезпечується виданою банком спеціальною кредитною карткою.
Джерело:
Економічний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- банкомат — банкома́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- банкомат — [банкомат] -а, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- банкомат — -а, ч., спец. Спеціальний пристрій для автоматичного видавання грошей за кредитною карткою в межах визначеного для власника картки ліміту. Великий тлумачний словник сучасної мови