1. Великий тлумачний словник сучасної мови

банкомат

банкома́т

-а, ч., спец.

Спеціальний пристрій для автоматичного видавання грошей за кредитною карткою в межах визначеного для власника картки ліміту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банкомат — банкома́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. банкомат — [банкомат] -а, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. банкомат — (англ. bапder) електронний термінальний пристрій, з’єднаний банківським комп’ютером і призначений для одержання клієнтом готівки зі свого рахунка та одержання довідок за ним. Доступ до користування банкоматом забезпечується виданою банком спеціальною кредитною карткою. Економічний словник